"Українська правда. Життя" звернулася до українських письменників, видавців та інтелектуалів з проханням написати список 20 книжок українських авторів, які повинен прочитати кожен освічений українець. Відповіли не всі, відтак маємо те, що маємо. Отримані списки виявилися такими різними, що годі й порахувати, хто там найпопулярніший. Хоча ескіз двадцятки лідерів таки можна створити.

Таблиця лідерів виглядає так:

(письменників, що набрали однакову кількість голосів, названо в алфавітному порядку)

Сергій Жадан - "Капітал", "Гімн демократичної молоді", "Депеш Мод", "Ворошиловград", "Цитатник" та інші збірки поезій та романи.

Юрій Андрухович - "Перверзія", "Рекреації", "Книга відгуків", МУЕАЛ та інші тексти

Богдан-Ігор Антонич - "Зелена Євангелія" та "Вибране"

Ліна Костенко - "Маруся Чурай", "Вибрана лірика", "Річка Геракліта" та інші тексти

Тарас Шевченко - "Кобзар" і "Щоденник"

Іван Франко - "Мойсей", "Що таке поступ?", "Захар Беркут", "Мойсей", "Каменярі", казки та інші тексти

Іван Котляревський - "Енеїда"

Григорій Сковорода - "De libertate", байки та інші поезії.

Володимир Винниченко - "Записки кирпатого Мефістофеля", ранні оповідання, "Щоденник" та інші тексти.

Микола Гоголь - "Вечера на хуторе близ Диканьки" та інші тексти

Марія Матіос - "Нація", "Солодка Даруся"

Валер'ян Підмогильний - "Місто"

Василь Стус - Вибрані поезії, статті та есей "Феномен доби"

Леся Українка - "Одержима", "Лісова пісня", "Камінний господар", листування та інші тексти.

Микола Хвильовий - "Я (Романтика)", памфлети та інші тексти

Василь Шкляр - "Залишенець. Чорний ворон", "Ключ".

Микола Вінграновський - Вибрані поезії

Юрій Іздрик - "Острів Крк", "Воццек" і "Подвійний Леон"

Михайло Коцюбинський - "Тіні забутих предків", молдавські оповідання та інші тексти

Євген Плужник - Вибрані поезії

Лесь Подерв'янський - "Герой нашого часу" та інші п'єси

Також частіше за інших називали таких письменників (у алфавітному порядку):

Іван Багряний, Наталка Білоцерківець, Ірина Вільде, Юрій Винничук, Остап Вишня, Василь Герасим'юк, Люко Дашвар, Володимир Діброва, Анатолій Дімаров, Віктор Домонтович, Оксана Забужко, Павло Загребельний, Майк Йогансен, Іван Карпенко-Карий, Ольга Кобилянська, Микола Куліш, Олег Лишега,Тетяна Малярчук, Кость Москалець, Всеволод Нестайко, Нестор Літописець, Іван Нечуй-Левицький, Юрко Покальчук, Тарас Прохасько, Максим Рильський, Ігор Римарук, Володимир Свідзінський, Михайль Семенко, Михайло Старицький, Василь Стефаник, Юрій Тарнавський, Олесь Ульяненко, українські народні казки, Григорій Чубай, Юрій Шевельов, Валерій Шевчук.

Очевидними є декілька закономірностей.

Насамперед, несподівано може виглядати лідер експертного опитування. Це не сивочолий або сивовусий суворий класик. Це Сергій Жадан - поет і прозаїк, тексти якого перекладено багатьма європейськими мовами.

Жадан чи Шевченко - навіть не це важливо. Важливою є очевидна прив'язаність опитаних до поезії. Верхні п'ять позицій списку займають поети. Всього вони становлять чи не більшу частину найчастіше названих авторів.

Варто звернути увагу й на представлені літературні періоди. У масиві найбільш часто названих авторів можна виділити своєрідні "кола". Це коло класичної літератури, коло авторів доби Розстріляного Відродження та сучасні українські письменники.

Виняток становлять хіба що українські народні казки, "Слово о полку Ігоревім" і "Повість минулих літ" Нестора Літописця.

В цьому контексті варто окремо виділити двадцятку доволі екзотичних текстів, які запропонував Іван Андрусяк. Хоча і в нього трапився автор, котрого часто називали й інші колеги-письменники. Це Григорій Сковорода.

Загалом у списку опинилися чи не всі визначні автори-націєтворці-міфотворці.

Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Іван Франко, Леся Українка, Григорій Сковорода, Василь Стус, Богдан-Ігор Антонич, Михайло Коцюбинський, Лесь Подерв'янський та інші. Всі вони свого часу стали голосами змін української літератури.

Важливою в цьому контексті є наявність у списку лідерів Миколи Гоголя. Чимало опитаних вважають його українським письменником. Називали також і Михайла Булгакова, але він зібрав суттєво меншу кількість голосів.

Якщо говорити про закономірності голосування експертів, то в очі кинулася тенденція видавців називати тексти "своїх" авторів. Таку ж рису мають чимало письменницьких "двадцяток". Це можна пояснити експертною скромністю та особливостями українського польового піару.

Але назагал опитані називали переважно класиків, а не сучасників або самих себе.

У лідери потрапило справді небагато сучасних українських письменників.