Протягом останніх десятиріч в Україні фіксується істотне погіршення стану здоров’я населення, що відображається у зростанні рівня захворюваності, смертності та скороченні тривалості життя. Не сприяє збереженню здоров’я молоді й високий рівень вживання спиртних напоїв, тютюнопаління, вживання наркотичних речовин, проблема здорового харчування.

Здоровий спосіб життя - це спосіб життєдіяльності, направлений на збереження та покращення здоров’я людей. Сповідування ідеології здорового спосіб життя передбачає зміну ставлення індивідуума та суспільства до стану  особистого (а через нього і суспільного) здоров’я.

Стан здоров'я людини залежить не тільки від біологічних факторів, навколишнього та соціального середовища, а й від того, чи становить власне здоров’я людини для неї цінність. Саме це визначає, якою мірою людина готова піклуватися про нього, дотримуватися здорового способу життя, значною мірою, обізнаності щодо чинників, які визначають стан здоров'я.

Отримані результати свідчать:

• 40% респондентів вважають здоров'я найважливішим у своєму житті,
• п'ята частина респондентів за найважливіше вважає матеріальний добробут,
• кожен дев'ятий - створення сім'ї.

Здоров'я як життєва цінність домінує в усіх вікових групах молоді, причому зі збільшенням віку його важливість для респондента лише зростає. Так, якщо у віці 14-17 його обрали 38,9% , у віці 18-24 роки 36,4%.

Здоров'я складає відносно більшу цінність для жінок, аніж для чоловіків (42,8% проти 39,6%), для мешканців районних центрів (45,6%), сільської місцевості (40,1%), аніж мешканців обласних центрів (35%).

Отже, попри певну ймовірну декларативність отриманих відповідей, сучасна українська молодь незалежно від віку, статі та місця проживання вважає здоров’я важливою цінністю свого життя.

На думку української молоді, стан здоров’я значною мірою залежить від таких загальних факторів, як:

• шкідливі звички: токсикоманія (91,4%), вживання наркотиків (91,1%), вживання алкоголю (87,8%), куріння (85,7%);
• екологічна ситуація (80,3%);
• особистого ставлення до свого здоров’я (75,7%);
• правильного харчування (73,6%);
• умов на роботі на вдома: умов праці (68%), психологічної атмосфери вдома (67,7%);
• наявності хронічних захворювань (62,7%);
• заняття фізкультурою та спортом (62,2%);
• матеріального благополуччя (59,3%);
• режиму дня (51,5%).

Проте на запитання, які чинники негативно впливають на їх власне здоров’я, більшість респондентів віддали перевагу стану навколишнього середовища (66,4%). Це можна пояснити недостатньою поінформованістю про інші необхідні складові здоров’я, регулярним публічним обговоренням наслідків Чорнобильської аварії та інших екологічних негараздів.

Водночас такі відповіді можуть свідчити про прагнення молодих людей перенести власну відповідальність за підтримання власного здоров'я на зовнішні, мало залежні від конкретної людини чинники.

В трійці найпоширеніших також опинилися психологічна напруга (31,4%) та шкідливі звички (30,4%).

Розподіл відповідей на питання «Що, на Вашу думку, негативно впливає на стан Вашого здоров’я?»(%, респонденти могли обрати не більше трьох варіантів відповідей

У чоловіків визначили як найшкідливіший для себе чинник

• стан навколишнього середовища (64%),
• шкідливі звички (37,6%),
• психологічна напруга - 27,9%.

У жінок:

• стан навколишнього середовища (69,1%),
• психологічна напруга (35%),
• неправильне харчування (30,9%).

Підлітки 14-17 років найчастіше обирали:

• стан навколишнього середовища (69%),
• шкідливі звички (32,8%),
• психологічну напругу (24,5%).

Молодь віком від 18 - 24 років:

• стан навколишнього середовища (64,8%),
• психологічна напруга (31,4%),
• неправильне харчування (31,2%) (саме в цій віковій групі поширені шкідливі звички, що згубно впливають на здоров'я).

Отримані дані свідчать про амбівалентність (неузгодженість, суперечливість у ставленні до чогось. Прийняття 2 взаємовиключних тверджень, конфлікт яких або не помічається, або ж свідомо чи несвідомо ігнорується) уявлень молоді щодо чинників здоров’я: у цілому вони слушно вважають, що вагому роль відіграють як шкідливі звички, так і екологічна ситуація, умови праці та відпочину, але разом із тим, заявляють, що на їх здоров’я, основний вплив має стан навколишнього середовища. Для підтримання здорового способу життя молодь пропонує проводити більше часу на природі, активно відпочивати. Рівень та стиль життя, його соціальна якість виявились другорядними по відношенню до навколишнього середовища, що може свідчити про недостатнє розуміння молоддю основ підтримання здоров’я.

Хоча значна частина молоді вважає здоров’я цінністю, проте піклуватися про нього вона не зовсім готова. Так, на запитання щодо міри піклування про власне здоров’я більше половини респондентів (57,8%) обрали стриману відповідь - «посередньо піклуюся». Лише третина (32,2%) опитаних були більш впевнені стосовно власних дій та відповіли «добре піклуюся». Проте була й частка таких, що оцінили увагу до власного здоров’я дуже критично: 8,4% зупинилися на варіанті «погано піклуюся».

Слід зазначити, що із віком піклування про власне здоров’я слабшає. Так, у 14-17 років кількість тих, хто дбає про власне здоров’я посередньо та тих, хто дбає про власне здоров’я добре є приблизно рівною - 48,7% та 44,4% відповідно. Проте уже в групі 18-24 років респондентів, які піклуються про здоров’я посередньо помітно більшає - 57,4%, тоді як тих, хто дбає про свій стан на рівні «добре» стає менше - 33,3%. І вже зовсім очевидний дисбаланс у віковій категорії 25-35 років. Частка опитаних, що визначили своє ставлення до здоров’я як «посереднє» домінує - 61,2%. Тих же, хто добре піклується про власне здоров’я, виявляється навіть менше половини від попередніх - 27,1% (рис. 6). Такі вікові відмінності можна вважати застережливими, адже серед 25-35-річних чимало людей сімейних і таких, що мають дітей, для яких вони слугують взірцем поведінки, прищеплюючи їм певні навички та цінності життя.

Отримані результати демонструють досить високий рівень активності української молоді. Так лише біля 17% опитаних вважає, що життя залежить більше від них, аніж від зовнішніх обставин, 22% - більше покладаються на себе, аніж на зовнішні обставини, третина схиляється до думки,  що їхнє життя рівною мірою залежить і від них самих, і від зовнішніх обставин - 39%, пасивність демонструє п’ята частина опитаних. При цьому суттєвих вікових відмінностей у відповіді на питання «Як Ви вважаєте, від чого головним чином залежить Ваше життя?» помічено не було, це є стосується відмінностей між чоловіками та жінками або мешканцями різних типів населених пунктів.

Молодь і називає здоров’я своєю цінністю, проте тільки третина молоді вважає, що вона добре піклується про своє здоров’я і до найефективніших заходів для підтримання здорового способу життя відносить активний відпочинок на природі, оптимальний режим праці та відпочинку та відмову від вживання міцного алкоголю. Молодь неоднаково реагує на проблеми зі здоров’ям і ставиться до їх вирішення, тобто рівень усвідомлення цінності здоров’я, відповідальності за його збереження та ступінь життєзбережувальної активності істотно відрізняються.

За результатами дослідження "Ставлення молоді України до здорового способу життя",
проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді за підтримки ЮНІСЕФ, 2010 р.